Душа на полотні

(звучить мелодія)

ВЕДУЧА 1. Дивлюся мовчки на рушник,
Що мати вишивала.
Я чую: гуси зняли крик,
зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли,
Запахла рута-м'ята,
Десь тихо бджоли загули,
Всміхнулась люба мати.
І біль із серця раптом зник,
Так тепло-тепло стало...
Цілую мовчки той рушник,
Що мати вишивала.

ВЕДУЧА 2. Висить рушник у хаті на кілочку,
 Калина червоніє на столі,
 А біля неї – житні колосочки,
 Мов пустотливі братики малі.
 Це все – моя земля, моя Вкраїна,
 Це рук моєї матері тепло.
 І цей рушник, яким і дочку, й сина
 Благословляє мати на добро.
 
Учениця 1. Гостей годиться хлібом-сіллю зустрічати,
                       Привітним, гожим словом вшанувати.
                       Прийміть же хліб на мальовничім рушникові.
                       Про цей рушник сьогодні й піде мова.
                                 (кладуть хліб на стіл) ......