Інноваційні форми масової роботи з користувачами

            На сьогодні бібліотеки, реалізуючи концепцію інформаційного суспільства, тобто зберігаючи, обробляючи, поширюючи інформацію на традиційних і електронних носіях, займають ключову позицію серед постачальників інформації послуг. Але погляд на бібліотеку тільки з точки зору інформаційних функцій є однобоким. Бібліотека повинна зберігати соціальну та культурну пам'ять, що міститься в матеріальному предметі – книзі, розвивати в користувачеві потребу в ній. Книга як матеріальний об’єкт немає естетичного замінника. Комп’ютерну революцію не зупинити, однак і паперових книг читається у світі все більше і більше.

            Сьогодення вимагає від ПШБФ наповнення їх роботи новим змістом, виокремлює нові напрямки функціонування, серед яких:

Таким чином,бібліотека повинна розвивати творчі здібності, таланти, пізнавальні інтереси й сприяти успішному засвоєнню навчальних програм учнями, підвищенню методичної та педагогічної майстерності педагогічних працівників через відповідні технології інформаційної та масової роботи.

Інформаційна функція повинна реалізовуватись через:

Інноваційні форми масової роботи бібліотек повинні мати специфічні особливості:

           Масові заходи бібліотеки можна проводити в діалогових, рекламно-інформаційних та ігрових формах. Серед діалогових форм роботи актуальними є вечори-діалоги. До такого діалогу залучаються читачі з різними точками зору на проблему. В основі сценарію – зустріч антагоністів, решта аудиторії – свідки такого протистояння; можна використати вечори політичних діалогів, як наприклад «У минулому – спільна історія, у майбутньому – спільні ідеали» чи провести круглий стіл «Міжкультурний діалог як засіб запобігання конфліктів». У формі дискусії можна провести вечір-діалог – діалог «Два погляди на один факт: найважче бути людиною». Вечір-портрет подає цілісний образ людини і її часу на основі використання друкованих джерел і наочних матеріалів. Рекламно-ігрові форми базується на поєднанні показу переваг рекомендованих видань з широким висвітленням інформації творів друку, це: прем’єри книг, журналів; калейдоскопи; альманахи, зустрічі з актуальною книгою.

       - Ігрові форми в бібліотеках стимулюють пізнавальну діяльність учнів, а ігрові ситуації роблять захід привабливим.
       - Зацікавлять читача і такі форми масової роботи, як турнір ерудитів, конкурс кросвордів, екологічний бумеранг, літературний лабіринт, прес-калейдоскоп та інше.
       - На виконання державної програми «Про розвиток та функціонування української мови в Україні», рішення Колегії МОН та Мінкультури рекомендуємо поповнити довідковий фонд бібліотек словниками (тлумачними, орфографічними, перекладними, термінологічними та ін.), сприяти їх поповнення за рахунок спеціальних коштів та спонсорської допомоги.

Серед наочних форм популяризації документів найважливіше місце посідає книжкова виставка – традиційна форма бібліотеки, один із засобів впливу на інформаційну поведінку читача. Цінність цієї форми для читача визначається тим, що він може зняти книгу з виставки, погортати її, швидко переглянути ілюстрації, зміст, передмову. Таке первісне ознайомлення з книгою поглиблює і робить більш цілеспрямованим інтерес читача. Привернення уваги до тієї чи іншої проблеми, того чи іншого документа – одна із важливих задач виставкової діяльності бібліотек. У нас набули розповсюдження наступні інноваційні форми книжкових виставок: виставка-діалог, наприклад, «Чи можна стати бізнесменом у 12 років?» (одна з частин виставки складається із пронумерованих запитань, друга – з видань, які допомагають знайти відповіді); виставка-конкурс (біля виставки «Що вам дорого в рідному краї?» буде оформлено плакат з умовами конкурсу на кращий відгук, малюнок, твір на задану тему); виставка-словник (експонується на допомогу самоосвіті читачів, наприклад, щоб пояснити термін «євроінтеграція», ми розмістимо поряд «Короткий політичний словник», «Економічний словник», історичні довідки, матеріали з газет, де розкриваються значення цього терміна); виставка-вікторина (так, на виставці «Чи знаєте ви українську класику?» пропонуються запитання і книги, в яких можна знайти відповіді); виставка-роздум «Що цікаво молодим?», на якій було б представлено видання на цікаві для читачів гостропроблемні теми; експрес-виставка (до дня народження Жана де Лафонтена у рамках проведення фестивалю «Французька весна»,; виставка-дискусія («Як ви ставитесь до спілкування з людиною, хворою на СНІД?»представляла думки наших читачів, в яких відображені різні погляди на цю проблему); виставка-порада (порада фахівця з проблеми «Як розвинути пам’ять»; фактографічна інформація супроводжувалася списком рекомендованої літератури для самоосвіти з цього питання); виставка-кросворд/чайнворд (наприклад, «Математична фантазія»), яка стимулює та розвиває допитливість, спонукає до більш уважного прочитання поданих на виставці джерел; виставка-хобі (наприклад, «Наші руки не для нудьги», на якій поряд з книгами, що рекомендуються, ми експонували предмети, виготовлені за порадами, рецептами, кресленнями, викрійками з цих книг чи журналів, а також предмети праці, за допомогою яких виготовлені ці вироби); виставка одного жанру («Генії детективного жанру», на якій було представлено книги одного жанру: детектив, фентезі, авантюрний роман, історичний роман і т.д., не тільки задовольняла читацькі потреби, а й допомагала довідатися про нові книги певного жанру).

Серед розмаїття видів книжкових виставок популярними стають міні-виставки. Це зумовлено чіткою адресною спрямованістю, компактністю, акцентуванням уваги до автора, жанру тематики. Наприклад, міні-виставки однієї книги (журналу, статті). Для оформлення такої виставки можна обирати книгу чи статтю, яка користується підвищеним читацьким попитом, і пропонували до неї допоміжні матеріали (книги, фотографії, ілюстрації, статті з періодичних видань).